Дисморфофобія

1. Симптоми
2. Причини
3. Діагностика
4. Лікування

Симптоми

Красуня чи чудовисько?

Чи співпадає те? що ми бачимо в дзеркалі з тим? як нас бачуть інші люди? І на що при першій зустрічі ми звертаємо увагу? Одне тільки перше знайомство може багато чого розповісти і, можливо, застерегти від помилок. Обличчя передає всі емоції і почуття, які відчуває людина в даний момент. Людське обличчя надзвичайно важливе, оскільки це зовнішня видима всім частина тіла.

Краса обличчя особливо актуальна сьогодні, коли суспільство втягнуте в гонитву за вічною молодістю. У тебе немає ідеальної шкіри, з відтінком легкої засмаги, густого, блискучого волосся, великих очей, пухнастих вій, рівних білих зубів, довгих ніг, тонкої талії, гарних грудей та пухких губ? Ти думаєш, що тоді тобі ніколи не домогтися успіху? Люди з неправильним прикусом, жирком на талії, жирною шкірою, зморшками називаються лузерами? Саме це прагнення не стати лузером змушує не тільки худнути до виснаження, мріяти про пластичну операцію або наносити собі фізичні каліцтва, намагаючись самостійно позбутися недоліку?

Дисморфофо́бія body dysmorphic disorder (викривлене сприйняття самого себе) – психічний розлад, при якому людина надмірно занепокоєна та зайнята незначним дефектом або особливістю свого тіла. Зазвичай починається в молодому або підлітковому віці.

«Я дуже товста», «Не можу дивитися на себе в дзеркало, я негарна», «Ненавиджу свої губи» – так люди скаржаться близьким, а ті їх заспокоюють, і це нескінченний процес, який підживлює проблему і ще більше посилює її. Відвідуючи косметологів, такі люди не зупиняться на чомусь одному і будуть постійними клієнтами аж до того моменту, коли вони з прекрасної дівчини перетворяться на чудовисько.

Дисморфофобія характеризується думками про уявну зовнішню потворність; такі люди мають спотворене уявлення про своє тіло. Незважаючи на те, що в більшості випадків такі думки є надуманими, зайве прагнення до краси може підпорядкувати собі життя людини, і проявляється нав’язливим бажанням змінити свій зовнішній вигляд

Дослідження показали, що дисморфофобія зустрічається у 0,7—1,1% людей і 2—13% недіагностованих випадків. 13% хворих, які перебувають у психіатричних лікарнях, мали симптоми дисморфофобії. Розлад діагностувався однаково часто серед чоловіків і жінок. Він може бути причиною розвитку соціофобії.

Багатьом людям хотілося б щось змінити або покращити у своїй зовнішності, але особи, які страждають дисморфофобією й мають нормальну та інколи привабливу зовнішність, вважають, що вони потворні до такої міри, що уникають соціальних контактів через побоювання бути висміяними. Часто вони неохоче звертаються по допомогу через сором'язливість або побоювання того, що їх «не зрозуміють».

Дисморфофобія поєднує у собі обсесивний та компульсивний компоненти. Хворі можуть годинами дивитися у дзеркало або навпаки – уникати дзеркал, думати про свою зовнішність тривалий час протягом дня (не менш як 1 годину, а зазвичай довше), а в серйозних випадках настійливо уникати соціальних контактів. Бажання виправити дефект за допомогою пластичної хірургії, багаторазові пластичні операції, які не приносять бажаного задоволення.

Phillips & Menard (2006 р.) у проведених дослідженнях з'ясували, що частота суїциду у хворих дисморфофобією була в 45 разів вищою, ніж у загальній популяції. Це вдвічі більше, ніж серед людей, які страждають депресією, і втричі більше, ніж при біполярному розладі. Також дослідники припустили існування зв'язку між недіагностованою дисморфофобією та більш високим, ніж у загальній популяції, ризиком самогубства серед людей, яким робили косметичні операції.

Яскравим прикладом страждання дисморфофобією є Майкл Джексон. Щоразу, виправляючи один дефект своєї зовнішності приводив до виявлення нового дефекту, виправивши його, він знову був не задоволений і так до повної втрати ідентичності.

«Я» всередині і «Я» ззовні

Будь-який з нас відчуває потребу відчувати своє цілісне «Я», в якому внутрішня і зовнішня сторони перебували б у рівновазі. У людини, що страждає дисморфофобією, слабкість, нестійкість внутрішнього «Я» компенсується гіпертрофією зовнішнього «Я».

Причини

Загальновідомо, що у хлопчиків дитинство триває довше, ніж у дівчаток. Дівчата раніше, ніж юнаки, відчувають і усвідомлюють свою статеву приналежність, звідси підвищений інтерес до своєї зовнішності, хворобливе сприйняття свого фізичного недосконалості. У підлітковому віці, згадаймо ті часи, наше обличчя суттєво і часто непропорційно змінюється. Ми намагаємося знайти свою індивідуальність. Бажаючи схвалення однолітків і знайомих. Наше обличчя є життєво важливим для нас, оскільки ми намагаємося показати себе світові. Згадаймо тільки той нещасний прищик, який не давав спокою кілька днів.

Причинами появи завнепокоєння власним тілом є психологічні – дражніння або критика. Приблизно 60 % людей з дисморфофобією повідомляють, що їх часто або постійно дражнили у дитинстві. Також вплив мають стиль/манера виховання: батьки, які надають надмірне значення або роблять надмірний наголос на естетичній зовнішності дитини.

Інші життєвими подіями, які вплинули на появу дисморфофобії, є зневага чи ігнорування, фізична і/або сексуальна травма, відчуття небезпеки і відмова. До дисморфофобії схильні і жертви згвалтувань. Не знайшовши в собі сил, а в оточуючих достатньої підтримки, щоб усвідомити і подолати те, що з ними сталося, вони починають ненавидіти своє опоганене тіло.

Медіа є ще однією причиною появи дисморфофобії, коли акцент робиться на важливості зовнішнього вигляду. Перфекціонізм теж змушує цих людей звертатися до пластичних хірургів. У своєму бажанні довести до досконалості власну зовнішність, вони готові лягати під скальпель знову і знову. На жаль, результат ніколи не відповідає їх очікуванням, а значить, виникає незадоволення, яке щоразу стає причиною чергової операції.

Діагностика

Зазвичай люди з дисморфофобією не зупиняються на одній зміні, вони не бувають до кінця задоволені результатом і щоразу знаходять нові недоліки у своїй зовнішності. Під час консультації пластичні хірурги та дерматологи першими можуть визначати таких людей і рекомендувати їм лікування у психіатра чи психотерапевта. Дисморфофобія часто іде поруч з іншими труднощами, як от депресією, низькою самооцінкою, відсутністю вміння постояти за свої права. Для того, аби зрозуміти всю повноту проблеми, з якими звертаються клієнти, необхідно провести ретельне психіатричне обстеження, за допомогою якого можна визначити основні мішені втручань.

Лікування

Якщо ви помічаєте у себе ознаки дисморфофобії, потрібно звернутися до кваліфікованого психотерапевта. Перший крок до одужання - визнання того, що потрібна допомога фахівця. Тільки він зможе визначити справжню причину виникнення хвороби, а потім крок за кроком навчить вас приймати і любити себе такою, яка ви є.

Згідно світових стандартів надання допомоги рекомендованою є когнітивно-поведінкова терапія. Дані досліджень підтвердили, що більшість людей, залучених у когнітивно-поведінкову терапію, згодом почуваються менш занепокоєними зовнішнім виглядом навіть після завершення лікування.

Спеціалісти Центру розвитику готові підтримати Вас на цьому шляху. Ми знаємо, як подолати сильне хвилювання через зовнішність та навчитись ними керувати. Чекаємо на Вас!