Сепараційна тривога

Страх та тривога в ситуаціях розлучення з близькими (мамою чи батьком) є нормальною реакцією і притаманна для новонароджених дітей та немовлят у перші три роки життя. Однак, коли ця реакція стає стійкою та надмірною, мова вже йде про сепараційну тривогу. Проблемним це стає особливо тоді, коли дитина має добрі стосунки з рідними, однак відмовляється з ними залишатись без мами чи тата. Початок цього розладу припадає на 7-9 років. Однаково сепараційна тривога проявляється як у хлопчиків, так і у дівчаток.

Важливо пам’ятати, що в часі розлуки діти можуть скаржитись на соматичні скарги (нудоту, біль голови, блювання, біль у животі, підвищення температури до 37,5 градусів цельсію та інші). Супутні труднощі, які можуть бути присутні у дітей з сепараційною тривогою, це:

• надмірні хвилювання,
• специфічні фобії,
• пригнічений настрій,
• депресія,
• істерики,
• апатія,
• соціальна ізоляція.

Без належної допомоги прогноз є змішаний, можливе покращення або погіршенням, що визначається багатьма факторами у розвитку дітей.