Людина не народжується з умінням говорити правильно, красиво і без помилок. Оволодіння мовою носить поступовий характер і часто пов’язане з численними труднощами, як для дитини, так і для її батьків. Спочатку дитина вчиться розуміти мову оточуючих і вимовляти звуки рідної мови, потім об’єднує звуки в слова, зв’язує їх між собою в речення і, нарешті, правильно вибудовуючи речення, висловлює свої думки.
На жаль, цей процес не завжди проходить «гладко» і рівномірно, часто мовленнєвий розвиток відбувається із затримкою, порушується через індивідуальні особливості розвитку дитини. У таких випадках не обійтися без кваліфікованої допомоги логопеда.
Досвідчені вчителі-логопеди нашого центру:
- проведуть детальну діагностику рівня розвитку мовлення дитини;
- віддиференціюють порушення розвитку мовлення від вікових особливостей;
- визначать ймовірні причини мовленнєвих порушень;
- нададуть рекомендації щодо методів стимуляції розвитку мовлення в домашніх умовах;
- складуть і реалізують індивідуальну програму психолого-педагогічної корекції мовного розвитку, яка максимально ефективно допоможе усунути дефекти мови і найповніше розкрити мовний потенціал дитини;
- визначать необхідність обстеження і супроводу іншими спеціалістами: неврологом, психологом, отоларингологом, сурдологом та ін.
Процес корекційного впливу нерідко має на увазі призначення комплексу вправ, до виконання яких важливий ретельний, систематичний підхід, без будь-яких перерв. А батьки в домашніх умовах повинні стати активними учасниками цього процесу. Більшість дефектів мови усуваються виключно при спільно докладених зусиллях, як з боку лікарів різного профілю, логопеда (дефектолога), так і пацієнта та його оточення, що, безсумнівно, потребує певного терпіння і наполегливості в досягненні результату.
До завдань логопеда входить не лише виправлення вад мовлення, а й розширення і збагачення словникового запасу у дітей, розвиток зв`язного мовлення, побудова граматично правильної мови.
Порушення мовлення, при яких необхідна логопедична корекція (логопедичні діагнози):
- затримка мовного розвитку – відставання розвитку мовлення від вікових норм;
- дислалія – порушення звуковимови при нормальному слухові та збереженій іннервації мовного апарату:
- проста дислалія – дитина не вимовляє один звук (наприклад, «р») або групу звуків (наприклад, свистячі);
- складна дислалія - дитина не вимовляє декількох груп звуків.
- алалія – повна відсутність мови чи грубе її недорозвинення внаслідок ураження мовних зон кори головного мозку у внутріутробному або ранньому домовному періоді розвитку дитини;
- дизартрія – порушення звуковимови, зумовлене органічним ураженням центральної нервової системи і розладами іннервації мовного апарату; проявляється у вигляді нечіткої мови і труднощів у дитини з орієнтацією положення губ і язика при вимові того чи іншого звуку;
- афазія – повна чи часткова втрата мови, обумовлена локальними ураженнями мовних зон кори головного мозку;
- ринолалія (гугнявість) – порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлені анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату;
- відкрита ринолалія буває при вроджених дефектах піднебіння, травмах ротової чи носової порожнини, паралічі м’якого піднебіння;
- закрита ринолалія спостерігається при хронічній гіпертрофії слизової носа, поліпах у носовій порожнині та носоглотці, аденоїдних розростаннях, викривленні носової перегородки.
- фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ) – порушення процесів формування звуковимовної системи рідної мови у дітей з нормальним фізичним слухом та інтелектом внаслідок дефектів сприймання та вимови фонем;
- загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) – різноманітні складні мовленнєві розлади, при яких порушене формування всіх компонентів мовної системи: лексики, фонетики, граматики. Може бути вираженим в різному ступені: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку;
- дислексія – вибіркове специфічне порушення процесу читання; утруднене формування навичок читання текстів;
- дисграфія – вибіркове специфічне порушення письма; труднощі в оволодінні навичками письма;
- затинання (логоневроз) – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомами м’язів мовного апарату;
- тахілалія, брадилалія – порушення, які проявляються в швидкості вимови.
